легіслатура

[lɛɦislɑturɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Орган державної влади, що має повноваження приймати закони; зазвичай — парламент, законодавчі збори чи інший представницький орган країни, штату, регіону.

  2. (Юриспруденція) –

    Період повноважень такого органу між виборами (наприклад, легіслатура Верховної Ради України IX скликання).

  3. (Юриспруденція) –

    Сукупність законів, прийнятих цим органом за певний період його діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. легіслатура, р. легіслатури, д. легіслатурі, з. легіслатуру, о. легіслатурою, м. легіслатурі, к. легіслатуро

Більше записів