Значення
- (Юриспруденція) –
Легатарій — особа, на користь якої заповідач (тестатор) призначає заповідальний відказ (легат), тобто майнове право або іншу вигоду з майна, що переходить до спадкоємців.
- (Юриспруденція) –
Легатарій — у давньоримському праві: особа, яка за заповітом отримувала певне майно або право з майна спадкодавця, не стаючи при цьому спадкоємцем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легатарій, р. легатарія, д. легатарієві, з. легатарія, о. легатарієм, м. легатарієві, к. легатарію