легатарій

[lɛɦɑtɑrij] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Легатарій — особа, на користь якої заповідач (тестатор) призначає заповідальний відказ (легат), тобто майнове право або іншу вигоду з майна, що переходить до спадкоємців.

  2. (Юриспруденція) –

    Легатарій — у давньоримському праві: особа, яка за заповітом отримувала певне майно або право з майна спадкодавця, не стаючи при цьому спадкоємцем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. легатарій, р. легатарія, д. легатарієві, з. легатарія, о. легатарієм, м. легатарієві, к. легатарію

Більше записів