легат

[lɛɦɑt] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    У Стародавньому Римі — вищий посадовець, призначений сенатом або імператором для виконання дипломатичного, військового або адміністративного доручення; також намісник імператора в провінції.

  2. (Релігія) –

    У Католицькій церкві — дипломатичний представник Папи Римського найвищого рангу (апостольський нунцій, інтернунцій тощо), який акредитований при уряді іноземної держави або тимчасово направлений з особливим дорученням.

  3. (Юриспруденція) –

    Заповідач, особа, яка залишила заповіт або призначила спадкоємця (застаріле значення).

  4. (Література) –

    У переносному значенні — посланець, представник, носій ідей або традицій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. легати, р. легата, д. легатові, з. легата, о. легатом, м. легаті, к. легате

Більше записів