леденіння

1. (мед.) Рідкісний спадковий захворювання, що характеризується патологічним накопиченням білка транстиретину в організмі, що призводить до ураження нервової системи, серця, нирок та інших органів; транстиретин-опосередкована амілоїдна полінейропатія.

2. (заст., поет.) Стан, коли щось застигає, костеніє від холоду, жаху або сильного емоційного збудження; процес перетворення на лід.

Приклади:

Приклад 1:
Лише ще одне леденіння (за останні 500 тисяч років), досить давнє – Міндельське доходило до північного кордону України. Наповзання останнього – Валдайського (Вюрмського) льодовика було зупинене Валдайською височиною, що південніше Новгородської області.
— Тютюнник Григорій, “Вир”