лебідка

1. Механічний пристрій для підйому, переміщення або утримання вантажів, що складається з барабана для намотування троса (каната, ланцюга) та приводу (ручного, електричного, гідравлічного тощо).

2. Рідкісна назва для лебедя, переважно в поетичній мові або народних говірках.

Приклади:

Приклад 1:
Вже на панночці — ні нитки, уже панна — як лебідка: ходить-бродить празниково муре право таборове. А три сотні золотаві розкотились, мов коралі.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”