Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість мовних одиниць (тексту, висловлювання, терміна тощо), що полягає у зручності та доступності для сприйняття, усвідомлення їхнього змісту; ясність, доступність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. легкозрозумілість, р. легкозрозумілості, д. легкозрозумілості, з. легкозрозумілість, о. легкозрозумілістю, м. легкозрозумілості, к. легкозрозумілосте