лазити

1. Пересуватися по поверхні, що має перешкоди або нестабільне положення, часто з використанням рук і ніг; повзти, підійматися з труднощами (наприклад, по схилу, через чагарники).

2. Підійматися вгору або спускатися вниз по чомусь, хапаючись руками і переставляючи ноги (наприклад, по дереву, по сходах, по стіні).

3. Перен. Розшукувати, нишпорити, проникати кудись з цікавістю або з метою щось знайти (наприклад, у шухлядах, у пам’яті, в інтернеті).

4. Част. Неправильна, але поширена в розмовній мові форма від дієслова “лізти”.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище, — кричала в темних сінях Кайдашиха. Лаврін прийняв драбину.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
— Хто тебе просив лазити в мiй паперовник? Ганна здивовано подивилась на чоловiка.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: дієслово () |