Значення
- (Релігія) –
Чоловіче ім’я, що походить від біблійного імені Лазар (івр. אֶלְעָזָר — Ел’азар, «Бог допоміг»); українська народна форма церковного імені Лазар.
- (Релігія) –
У християнській традиції — персонаж Нового Завіту, брат Марти та Марії з Віфанії, якого Ісус Христос воскресив із мертвих на четвертий день після поховання (за Євангелієм від Івана).
- (Релігія) –
У біблійній притчі (за Євангелієм від Луки) — жебрак, який лежав у виразках перед воротами багача, потім помер і був віднесений ангелами на лоно Авраамове; символ покірного страждання, що знаходить нагороду після смерті.
- (Психологія) –
Переносно — про людину, яка має жалюгідний, знедолений вигляд, або ж про того, хто надто скаржиться на своє життя, долю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лазар, р. лазар, д. лазар, з. лазар, о. лазар, м. лазар, к. лазар
Походження слова (Етимологія)
Слово «лазар» походить від імені біблійного Лазаря, який став символом бідняка, що терпить багато страждань. Спочатку воно означало «жебрак», а вираз «співати лазаря» — «скаржитися». У російській мові є подібні слова: «лазарь» (підлесливий жебрак, лицемір), «лазаря петь» (скаржитися), «лазарить» (випрошувати). У польській, чеській, сербохорватській та інших слов’янських мовах також існують відповідники. Це слово є прикладом того, як власне ім’я може стати загальною назвою.