лазар

1. Чоловіче ім’я, що походить від біблійного імені Лазар (івр. אֶלְעָזָר — Ел’азар, «Бог допоміг»); українська народна форма церковного імені Лазар.

2. У християнській традиції — персонаж Нового Завіту, брат Марти та Марії з Віфанії, якого Ісус Христос воскресив із мертвих на четвертий день після поховання (за Євангелієм від Івана).

3. У біблійній притчі (за Євангелієм від Луки) — жебрак, який лежав у виразках перед воротами багача, потім помер і був віднесений ангелами на лоно Авраамове; символ покірного страждання, що знаходить нагороду після смерті.

4. Переносно — про людину, яка має жалюгідний, знедолений вигляд, або ж про того, хто надто скаржиться на своє життя, долю.

Приклади:

Приклад 1:
Лазар був злидар біля його воріт, який задовольнявся крихками зі столу багача. Коли вони померли, то Лазара анголи понесли в рай, а Дівер потрапив до аду.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”