лаїй

1. У давньогрецькій міфології — цар Фів, батько Едіпа, убитий власним сином, який не знав про їхню спорідненість.

2. У переносному значенні — людина, яка ненавмисно стає причиною власної загибелі або нещастя через свої вчинки.