лазячий

[lɑzjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Зоологія) –

    Який має здатність або призначений для лазіння, пересування по вертикальній або похилій поверхні, чіпляючись або впираючись кінцівками (переважно про тварин або рослини).

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці: рослина з гнучкими довгими пагонами, що не можуть підтримувати себе у вертикальному положенні і підіймаються вгору, чіпляючись за опору листками, колючками, вусиками тощо (лазяча рослина).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лазячий, р. лазячого, д. лазячому, з. лазячого, о. лазячим, м. лазячім

Більше записів