лазячий
[lɑzjɑt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Зоологія) –
Який має здатність або призначений для лазіння, пересування по вертикальній або похилій поверхні, чіпляючись або впираючись кінцівками (переважно про тварин або рослини).
- (Ботаніка) –
У ботаніці: рослина з гнучкими довгими пагонами, що не можуть підтримувати себе у вертикальному положенні і підіймаються вгору, чіпляючись за опору листками, колючками, вусиками тощо (лазяча рослина).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лазячий, р. лазячого, д. лазячому, з. лазячого, о. лазячим, м. лазячім