лаврін

Лаврін — українське чоловіче ім’я, народна форма церковного імені Лаврентій, що походить від латинського слова «laurus» («лавр»).

Лаврін — прізвище, утворене від однойменного імені.

Лаврін — рідкісна українська назва рослини лавр благородний (Laurus nobilis).

Приклади:

Приклад 1:
Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Вона пішла в садок, стала під вишнями, схиливши голову, і для неї все здавалось, що вона йде зеленим гаєм поруч з Лавріном і ніяк не перейде того гаю… От вона ніби сходить з гори, входить в темну долину, а з долини знов виходить на гору й знов поруч з Лавріном спускається в яр попід дубами, а Лаврін ніби дивиться на неї ясними веселими очима та все говорить, мов соловейко щебече… Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня. — Чи ти, дівко, сьогодні здуріла, чи на тебе наслано?
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 3:
Через тиждень Лаврін повінчався з Мелашкою і привіз її в батькову хату. VI Тиждень прожила Мелашка в свекровій хаті, як у раю.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”