латина

[lɑtɪnɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Мова італійської підгрупи романської групи індоєвропейської мовної родини, що виникла на основі діалекту Лація та поширилася внаслідок експансії Стародавнього Риму; літературна мова античного Риму, середньовічна наукова та богослужбова мова Західної Європи.

  2. (Лінгвістика) –

    Писемність, алфавіт на основі латинської (римської) графіки, що використовується багатьма мовами світу, на відміну від кириличної, арабської тощо.

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. про текст, написаний латинськими літерами, або мову, якою не розуміє співрозмовник (переносно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. латин, р. латина, д. латинові, з. латина, о. латином, м. латині, к. латине

Більше записів