Значення
- (Лінгвістика) –
Мова італійської підгрупи романської групи індоєвропейської мовної родини, що виникла на основі діалекту Лація та поширилася внаслідок експансії Стародавнього Риму; літературна мова античного Риму, середньовічна наукова та богослужбова мова Західної Європи.
- (Лінгвістика) –
Писемність, алфавіт на основі латинської (римської) графіки, що використовується багатьма мовами світу, на відміну від кириличної, арабської тощо.
- (Лінгвістика) –
Розм. про текст, написаний латинськими літерами, або мову, якою не розуміє співрозмовник (переносно).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. латин, р. латина, д. латинові, з. латина, о. латином, м. латині, к. латине