Лацерація (від лат. laceratio — розривання) — 1. У медицині та біології: розрив, розривання, рвана рана м’яких тканин чи органів (наприклад, лацерація печінки, лацерація шийки матки під час пологів).
Лацерація — 2. У ботаніці: глибоке розривання, розщеплення рослинної тканини, що призводить до утворення щілин або отворів (наприклад, лацерація листкової пластинки).
Лацерація — 3. У переносному значенні: сильне психічне страждання, душевна травма, розрив душевної рівноваги.