Древослів

Словник Української Мови

лакостійкий

[lɑkostijkɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    (про матеріали, покриття тощо) Такий, що має здатність протистояти впливу лаку, не розчиняючись і не руйнуючись під його дією.

  2. (Техніка) –

    (про поверхню) Такий, що добре утримує лак, забезпечує міцне зчеплення з лаковим покриттям.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лакостійкий, р. лакостійкого, д. лакостійкому, з. лакостійкого, о. лакостійким, м. лакостійкім

Більше записів