Значення
- (Мистецтво) –
У музиці: система взаємозв’язків звуків, що об’єднуються навколо центрального тону (тоніки) і утворюють певний лад, що характеризується специфічним емоційно-виразним забарвленням; ладова організація музичного твору.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці (просодії): мелодичний рисунок мовлення, що визначається зміною висоти тону голосу в межах складу, слова або фрази; тональні характеристики мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ладотональність, р. ладотональності, д. ладотональності, з. ладотональність, о. ладотональністю, м. ладотональності, к. ладотональносте