лакмус

1. Органічна барвна речовина, що видобувається з лишайників, яка змінює колір залежно від кислотності середовища (у кислому середовищі стає червоною, у лужному — синьою), що використовується в хімії як індикатор.

2. (Переносне значення) Ознака, явище або предмет, що чутливо реагує на зміни в стані когось або чогось і за яким можна судити про ці зміни.

Приклади:

Приклад 1:
Так, для титрування розчинів аміаку, НС1 доцільніше вибрати метиловий оранжевий (область переходу близько 4), а для сильних кислот і сильних основ лакмус або тимолова синій. 227 10.9 Буферні дії Розглянемо суміш розчинів слабкої кислоти (СН 3СООН) та її солі (СН3СООNа).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”