1. Такий, що має латки, залатаний; починений шляхом накладання латок.
2. Переносно: створений з різнорідних частин, неоднорідний, нецілісний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має латки, залатаний; починений шляхом накладання латок.
2. Переносно: створений з різнорідних частин, неоднорідний, нецілісний.
Приклад 1:
Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє: «Ой тумане, тумане — Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану?
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
Пiсля матерi лишилась стара скриня, двi-три дранки i латаний кожух. Та й тiльки.
— Самчук Улас, “Марія”