1. У музиці: система взаємозв’язків звуків, що об’єднуються навколо центрального тону (тоніки) і утворюють певний лад, що характеризується специфічним емоційно-виразним забарвленням; ладова організація музичного твору.
2. У лінгвістиці (просодії): мелодичний рисунок мовлення, що визначається зміною висоти тону голосу в межах складу, слова або фрази; тональні характеристики мови.