1. Мешканець або уродженець міста Києва.
2. Представник східнослов’янського племені полян, що мешкав у Середньому Подніпров’ї з центром у Києві та дав назву Київській Русі.
киянин
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Упродовж двох років навіть знімали удвох одну квартиру (Аттила — корінний киянин, але угорська мамина кров, мабуть, додавала до його характеру особливого «цимусу», що вимагав абсолютної волі). Познайомилися ми ще на вступних іспитах.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: іменник (однина) |