Значення
-
Мешканець або уродженець міста Києва.
-
(іст.) Представник східнослов’янського племені полян, що мешкали в Середньому Подніпров’ї з центром у Києві та стали основою формування давньоруської народності.
-
(бот., розм.) Те саме, що київський папороть — багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини щитникових з великим перистим листям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. киянець, р. киянця, д. киянцеві, з. киянця, о. киянцем, м. киянцеві, к. киянцю