киянець

1. Мешканець або уродженець міста Києва.

2. (іст.) Представник східнослов’янського племені полян, що мешкали в Середньому Подніпров’ї з центром у Києві та стали основою формування давньоруської народності.

3. (бот., розм.) Те саме, що київський папороть — багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини щитникових з великим перистим листям.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |