китайча

1. (історичне) Представниця народу киданів, який у X столітті заснував державу Ляо на території сучасної Маньчжурії та Монголії.

2. (розмовне) Жінка або дівчина китайської національності; китаянка.

Приклади вживання

Приклад 1:
По якімсь часі вбігло китайча і поставило перед ни­ми дві великі череп’яні миски. В них, ніби повісма бі­лих ниток, лежали густо змотані тоненькі білі макарони суцільним сувоєм, залиті юшкою.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |