Словник Української Мови
Буква
1. Орган травної системи тварин та людини у вигляді довгої трубки, що є частиною кишечника (тонка кишка, товста кишка).
2. Виріб зі штучного або тваринного матеріалу у вигляді порожнистої трубки, що використовується у харчовій промисловості (ковбасна оболонка) або техніці.
3. Розмовне позначення довгого, гнучкого предмета, що нагадує форму кишки (наприклад, шланг, рукав).
Приклад 1:
Якщо й можна вести мову про якусь різницю, то тільки в єдиному сенсі — будь-який чоловік це тільки далека від досконалості жінка, вся ілю зорна своєрідність якої поля гає лише в наявності у неї такої собі абсолютно не необхідної (ніби сліпа кишка) штуки. [Свист, нетерпіння авдиторії, дехто аплодує стоячи].
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
A.Нисхідна ободова кишка B.Сліпа кишка C.Пряма кишка D.Сигмоподібна ободова кишка E.Поперечна ободова кишка 17. У хворої, 34 років, виразка ш лунка.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”