Значення
-
Орган травної системи тварин та людини у вигляді довгої трубки, що є частиною кишечника (тонка кишка, товста кишка).
-
Виріб зі штучного або тваринного матеріалу у вигляді порожнистої трубки, що використовується у харчовій промисловості (ковбасна оболонка) або техніці.
-
Розмовне позначення довгого, гнучкого предмета, що нагадує форму кишки (наприклад, шланг, рукав).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кишка, р. кишки, д. кишці, з. кишку, о. кишкою, м. кишці, к. кишко
Походження слова (Етимологія)
Слово «кишка» походить із західнослов’янських мов. У польській мові існує слово «dorota» (свиняча товста кишка для ковбаси), у чеській — «dorota» (ковбаса з кров’ю або кашею), у словацькій — «dorka» (ліверна ковбаса). Ці слова походять від жіночого імені Дорота, що відповідає чоловічому імені Доротей або Дорофій (українське Дорофій). Використання особових імен для позначення нутрощів тварин та страв з них є поширеним явищем: наприклад, польське «maciek» (свиняча тонка кишка) походить від зменшувальної форми чоловічих імен Мацей або Матеуш, чеське «kateřina» (ковбаса з товстої кишки), «barbora» (те саме), «martin» (ковбаса зі шлунка) тощо.