кирилиця

Слов’янська абетка, створена на основі грецького уставного письма з додаванням літер для специфічних слов’янських звуків, традиційно пов’язувана з діяльністю учнів Кирила та Мефодія — Климента Охридського; використовується в українській, болгарській, сербській, російській та інших писемних системах.

Назва набору (шрифту) чи стилю друкованих або рукописних знаків, що відтворюють графічну систему однойменної абетки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |