киданий

1. Який був покинутий, залишений кимсь або чимсь; той, від кого відмовилися, кинули.

2. Який був швидко скинутий, скинений з чогось або на щось.

3. У сполученні “киданий гравець”: у спортивних командних іграх (зокрема, у футболі) — гравець, який активно залучається до атакувальних дій команди через численні паси (кидання м’яча) партнерів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |