кидан

[kɪdɑn] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Представник давнього кочового народу, що мешкав у Північному Причорномор’ї та Криму з III ст. до н.е. до IV ст. н.е., спорідненого з сарматами.

  2. Назва одного з племен у складі аланів або сарматів, що згадується в античних джерелах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кидан, р. кидана, д. киданові, з. кидана, о. киданом, м. кидані, к. кидане

Більше записів