квиток

Приклад 1:
Вже не знаю, що він там їм співав, однак результатом був безкоштовний квиток на всю групу в 26 чоловік, туди і назад! Пошлімо їм світленьку подяку, отим залізничникам.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Замість двадцяти п’ятдесятитисячних новеньких банкнотів, які були, за словами Респондента, в конверті ще вчора звечора, нині в ньому знайшлися: шматок міського плану Венеції із зазначенням місця знаходження «Каза фарфарелльо»; використаний квиток на пароплав міського сполучення (одна поїздка); використаний же квиток до музею Коррер; пожовкла сторінка з якоїсь італійської кулінарної книги, що містить рецепт приготування broeto de pesse1; запрошення на благодійний концерт із творів Джованні Леґренці, що відбувся в Ка’Редзоніко ще 13 лютого минулого року; реклама комп’ютерних систем «Макінтош»; газетне оголошення про послуги у ворожінні, масажі та складанні гороскопів; використана телефонна картка з репродукцією «Портиків» Каналетто; вирізаний з газети фотознімок італій­ ського прем’єр-міністра; сторінка зі шкільного зошита, на якій червоним фломастером намальоване пробите стрілою серце; складена вчетверо ксерокопія з останньої сторінки доповіді на тему «Секс без київ, або Червона Шапочка на добрій дорозі» (англ. мовою); листівка таємної маоїстської організації із закликом до одногодинного сидячого страйку; інструкція користування змивом у туалеті залізничного вокзалу міста Венеції; поштова картка з видом на лаґуну із дзвіниці Сан Марко о вечірній порі, на зворотньому боці напис від руки «Dear Lesja!»; сильно покреслена чернетка чотирьох терцин із пісні 21-ї Дантового «Пекла»; листок телефонного нотатника з єдиним записом «Моя куріпочка: 505-99-12»; квитанція з рахунком за вечерю в ресторації«Люна»; етикетка від винної пляшки «Мерльо ді Прамаджора»; шматок грубого 1 Рибна юшка (італ.).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
— десь загубився замо‑влений нею квиток до Нью‑Йорка, котрий мали вислати поштою, хоч, коли подумати, на фiг їй здався той цiлий Нью‑Йорк — ну вилiзе на сцену, ну прочитає по‑англiйському парочку своїх, з таким скрипом перекладених стихiв, ну вип’є потiм навстоячки келих вина i заїсть вмоченими в помiдоровий соус креветками, пошкiриться до двох‑трьох випрасуваних лiтературних агентiв i дядь iз ПЕН‑клубу, можливо, заскочить на годинку‑другу до колись улюблених музеїв (“На фiга менi тi музеї, — весело горлав у телефон, коли дзвонив до неї до Кембрiджа, з України ще, — менi в тiй Америцi тiльки одну баришню побачить треба!” — тодi це здавалося бравадою: ну як таки можна свiдомо вiд чогось вiдмовлятись, обтинати собi життя на пню, воно ж таке неосяжно‑цiкаве!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”