1. (у математиці, фізиці) Такий, що має деякі властивості визначеного об’єкта, але не є повністю визначеним у класичному розумінні; формально описаний, але не маючий унікального або стабільного розв’язку чи стану.
2. (у техніці, інформатиці) Умовно визначений, заданий із певними обмеженнями або апроксимаціями, що дозволяє працювати з ним як з визначеним у конкретному контексті.
3. (у логіці, філософії) Такий, що лише частково або неповно відповідає критеріям чіткого визначення, маючи риси як визначеності, так і невизначеності.