1. (у філософії, соціології) Стан або якість, що лише за формою нагадує визначеність, маючи насправді нечіткі, умовні або внутрішньо суперечливі характеристики; обмежена, неповна визначеність, що видається цілісною.
2. (у логіці та науці) Властивість поняття, теорії або моделі, яка формально є визначеною, але її визначення містить приховані неоднозначності, кола або залежить від контексту, що не дозволяє вважати її абсолютно строгою.