Значення
-
Властивість послідовності чисел або точок, яка формально не є випадковою, але демонструє статистичні характеристики, близькі до випадкових, і зазвичай створюється детермінованим алгоритмом для рівномірного покриття простору; застосовується в комп’ютерному моделюванні, чисельних методах та криптографії.
-
У ширшому сенсі — видимість, імітація випадковості, коли процес або явище мають упорядковану, детерміновану природу, але зовні проявляються як нерегулярні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазівипадковість, р. квазівипадковості, д. квазівипадковості, з. квазівипадковість, о. квазівипадковістю, м. квазівипадковості, к. квазівипадковосте