1. Властивість послідовності чисел або точок, яка формально не є випадковою, але демонструє статистичні характеристики, близькі до випадкових, і зазвичай створюється детермінованим алгоритмом для рівномірного покриття простору; застосовується в комп’ютерному моделюванні, чисельних методах та криптографії.
2. У ширшому сенсі — видимість, імітація випадковості, коли процес або явище мають упорядковану, детерміновану природу, але зовні проявляються як нерегулярні.