квазівластивий

[kʋɑziʋlɑstɪʋɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Такий, що лише формально, зовні належить до власних назв, але за своєю суттю та функціонуванням у мові не має їхніх граматичних ознак (наприклад, не відмінюється).

  2. У лінгвістиці: такий, що займає проміжне положення між власною та загальною назвою, часто вживається для утворення складених термінів або номінацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазівластивий, р. квазівластивого, д. квазівластивому, з. квазівластивого, о. квазівластивим, м. квазівластивім

Більше записів