квазівластивий

1. Такий, що лише формально, зовні належить до власних назв, але за своєю суттю та функціонуванням у мові не має їхніх граматичних ознак (наприклад, не відмінюється).

2. У лінгвістиці: такий, що займає проміжне положення між власною та загальною назвою, часто вживається для утворення складених термінів або номінацій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |