1. Такий, що лише частково або формально має універсальні (всезагальні) властивості; умовно універсальний, нібито всеохопний.
2. У філософії та логіці: стосовний до твердження або категорії, яка претендує на загальність, але насправді має обмежену сферу застосування або винятки.