двоякопилчастий

[dʋojɑkopɪlt͡ʃɑstɪj] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (у ботаніці) Має листкову пластинку з краєм, на якому зубці розташовані двома рядами або подвійно, тобто кожен великий зубець має на собі дрібніші зубчики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоякопилчастий, р. двоякопилчастого, д. двоякопилчастому, з. двоякопилчастого, о. двоякопилчастим, м. двоякопилчастім, к. двоякопилчастий

Більше записів