двоякопилчастий

1. (у ботаніці) Має листкову пластинку з краєм, на якому зубці розташовані двома рядами або подвійно, тобто кожен великий зубець має на собі дрібніші зубчики.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |