квазіунітарність

Значення

1. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії поля — властивість деяких операторів або матриць, яка є узагальненням унітарності; умова, за якої ермітово спряжена матриця дорівнює її оберненій, але з урахуванням метрики простору з невизначеною сигнатурою (наприклад, у теорії S-матриці).

2. У математиці — властивість перетворення або оператора, яке зберігає індефінітну (невизначену) метрику в просторі, тобто є аналогом унітарного оператора для простору з індефінітною скалярною формою.

Правопис та відмінювання