1. Який поєднує в собі дві сутності, дві якості або дві сторони, що утворюють єдине ціле; подвійний, але невіддільний.
2. (у філософії, релігії) Який стосується двох початків (наприклад, добра і зла), що лежать в основі буття.
двоєдиний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |