двоєдиний
[dʋojɛdɪnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який поєднує в собі дві сутності, дві якості або дві сторони, що утворюють єдине ціле; подвійний, але невіддільний.
-
(у філософії, релігії) Який стосується двох початків (наприклад, добра і зла), що лежать в основі буття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоєдиний, р. двоєдиного, д. двоєдиному, з. двоєдиного, о. двоєдиним, м. двоєдинім