Значення
-
У математиці, зокрема в теорії операторів та функціональному аналізі — властивість лінійного оператора в гільбертовому просторі, яка є узагальненням поняття самоспряженості; оператор називається квазісамоспряженим, якщо він подібний до самоспряженого оператора за допомогою оборотного обмеженого оператора.
-
У фізиці (квантова механіка, теорія розсіювання) — властивість гамільтоніана або іншого оператора, що описує систему, яка дозволяє застосовувати методи теорії самоспряжених операторів до певного класу несамоспряжених операторів, що мають реальний спектр.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазісамоспряженість, р. квазісамоспряженості, д. квазісамоспряженості, з. квазісамоспряженість, о. квазісамоспряженістю, м. квазісамоспряженості, к. квазісамоспряженосте