Значення
-
У фізиці — математична функція, що описує взаємодію частинок у наближенні, коли система розглядається як однолінійна, а складні ефекти багатотілесної взаємодії зводяться до ефективного потенціалу.
-
У теорії поля — умовний потенціал, що використовується в нерелятивістських моделях для опису зв’язаних станів важких кварків (наприклад, у кварконіумі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазіпотенціал, р. квазіпотенціалу, д. квазіпотенціалові, з. квазіпотенціал, о. квазіпотенціалом, м. квазіпотенціалі, к. квазіпотенціале