1. У фізиці — математична функція, що описує взаємодію частинок у наближенні, коли система розглядається як однолінійна, а складні ефекти багатотілесної взаємодії зводяться до ефективного потенціалу.
2. У теорії поля — умовний потенціал, що використовується в нерелятивістських моделях для опису зв’язаних станів важких кварків (наприклад, у кварконіумі).