Властивість математичного об’єкта (наприклад, функції або відображення), яка за певних умов або в певному сенсі наближається до властивостей лінійного оператора, але не є ним у повному, строгому значенні.
Узагальнена характеристика системи або процесу, що функціонує за принципами, схожими на операторне керування, але з істотними обмеженнями, спрощеннями або відхиленнями від канонічної моделі.