двофланцевий

1. Технічний термін, що характеризує деталь, вузол або з’єднання, яке має два фланці (кільцеподібні виступи з отворами для кріплення) для монтажу або з’єднання з іншими елементами конструкції.

2. У спеціалізованих галузях (наприклад, сантехніка, трубопровід, машинобудування) — призначений для кріплення між двома фланцями, що має фланцеві з’єднання з обох боків (наприклад, двофланцевий насос, двофланцевий перехідник).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |