квазіобмежений

[kʋɑziobmɛʒɛnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (у математиці, зокрема в теорії диференціальних рівнянь) Такий, що має властивість, близьку до обмеженості, але не є строго обмеженим у класичному розумінні; обмежений у певному ослабленому (квазі) сенсі.

  2. (у функціональному аналізі) Про оператор: такий, що може бути представлений як добуток двох обмежених операторів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазіобмежений, р. квазіобмеженого, д. квазіобмеженому, з. квазіобмеженого, о. квазіобмеженим, м. квазіобмеженім

Більше записів