двоударний
[dʋoudɑrnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про звук) Такий, що має два наголоси, подвійний наголос.
-
(про вірш, віршовий розмір) Побудований на чергуванні двоскладних стоп з наголошеним і ненаголошеним складом (наприклад, ямб, хорей).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоударний, р. двоударного, д. двоударному, з. двоударного, о. двоударним, м. двоударнім