Значення
-
У математиці, зокрема в теорії операторів та функціональному аналізі — оператор у гільбертовому просторі, який комутує зі своїм ермітовим спряженим (A*A = AA*).
-
У соціології та соціальній психології — умовна, формально не закріплена норма поведінки або правило, що виникає стихійно в певній групі чи суспільстві й сприймається його членами як обов’язкова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазінорма, р. квазінорми, д. квазінормі, з. квазінорму, о. квазінормою, м. квазінормі, к. квазінормо