квазінорма

1. У математиці, зокрема в теорії операторів та функціональному аналізі — оператор у гільбертовому просторі, який комутує зі своїм ермітовим спряженим (A*A = AA*).

2. У соціології та соціальній психології — умовна, формально не закріплена норма поведінки або правило, що виникає стихійно в певній групі чи суспільстві й сприймається його членами як обов’язкова.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |