квазінестійкість

Значення

1. Квазінестійкість — властивість динамічної системи, яка характеризується довгим перебуванням у метастабільному стані, близькому до рівноважного, з подальшим порівняно швидким переходом до іншого стану або до справжньої рівноваги.

2. У ширшому сенсі — видима, умовна або обмежена в часі стійкість об’єкта, процесу чи явища, що зберігає свої основні характеристики лише за певних умов або протягом певного періоду, після чого руйнується або суттєво змінюється.

Правопис та відмінювання