Значення
-
Властивість математичних об’єктів (наприклад, поліномів, матриць, операторів), які формально є нерозкладними (не можуть бути представлені у вигляді добутку або прямої суми простіших об’єктів над заданим полем), але при розширенні поля скалярів (наприклад, переході до алгебраїчного замикання) стають розкладними.
-
Узагальнена властивість систем або структур, які поводяться як нерозкладні в певному контексті чи при певних умовах, але при зміні цих умов виявляють внутрішню складну будову або можуть бути декомпоновані.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазінерозкладність, р. квазінерозкладності, д. квазінерозкладності, з. квазінерозкладність, о. квазінерозкладністю, м. квазінерозкладності, к. квазінерозкладносте