двотактний

1. Техн. Який здійснює робочий цикл за два ходи поршня (один туди й один назад) або за один оберт колінчастого вала (про двигун внутрішнього згоряння).

2. Муз. Про такт, розмір: який складається з двох основних метричних частин (часто сильна + слабка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |