двотактний
[dʋotɑktnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Техн. Який здійснює робочий цикл за два ходи поршня (один туди й один назад) або за один оберт колінчастого вала (про двигун внутрішнього згоряння).
-
Муз. Про такт, розмір: який складається з двох основних метричних частин (часто сильна + слабка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двотактний, р. двотактного, д. двотактному, з. двотактного, о. двотактним, м. двотактнім