Значення
-
Властивість або стан, що характеризується наближенням до максимального значення, але не досягає його повністю; умовна, часткова або обмежена максимальність.
-
У математиці, інформатиці та теорії оптимізації — властивість функції, алгоритму або множини, при якій вони демонструють характеристики, близькі до максимальних (наприклад, квазімаксимальна відстань, квазімаксимальна підмножина).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазімаксимальність, р. квазімаксимальності, д. квазімаксимальності, з. квазімаксимальність, о. квазімаксимальністю, м. квазімаксимальності, к. квазімаксимальносте