1. (у математиці, зокрема в теорії матриць) такий, що має вигляд діагональної матриці, але з додатковими ненульовими елементами безпосередньо над або під головною діагоналлю (наприклад, верхня або нижня квазідіагональна матриця).
2. (у ширшому сенсі) такий, що наближається до діагонального розташування або структури, але не є строго діагональним; умовно-діагональний.