двопільний
[dʋopilʲnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(сільське господарство) Такий, що стосується двопілля — системи землеробства, при якій оброблювана земля ділиться на дві частини (поля): одна засівається, а інша залишається під паром для відновлення родючості.
-
(історичне) Який має два поля, призначені для обробітку за системою двопілля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двопільний, р. двопільного, д. двопільному, з. двопільного, о. двопільним, м. двопільнім