Словник Української Мови
Буква
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “квас”, що означає невелику кількість кислого напою, що готується шляхом бродіння, або саму цю рідину.
2. (переносно) Легка ознака, натяк, відтінок чогось (зазвичай неприємного або іронічного), невелика частка якоїсь якості або явища.
3. (діал.) Оцет, оцтова кислота або розчин оцту, що використовується як приправа чи для консервування.
4. (діал.) Закваска, дріжджі або інша речовина, що використовується для викликання бродіння тіста чи інших продуктів.
Приклад 1:
— П’ю… Почастували мене горілкою — якийсь квасок бабський, та все навчали бути пильним, уважним, плели про «гражданський обов’язок» та про нагороди за щиру працю. А заяву так і повернули назад: «Не можна!..».
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
Як обвиднiло трохи надворi, зараз зiбралися нужнi люди у двiр до Наума; розложили середу двора вогонь; жiнки стали поратись, поприставляли казанки та горшки i варять борщi, локшину, квасок, печене кришать шматками, а там кутю у миски накладають та ситою розводять, горiлку по пляшкам розливають, щоб частувати, ложки перемивають, миски лагодять, дошки кладуть i усе готують як треба, щоб i людям пообiдати, i старцiв божих нагодувати. Став день, задзвонили у старший дзвiн повагом, звичайно, як на збiр.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Там її розважав, звичайно, не запах вiд кожухiв, — «чинбарський квасок» (такого, правда, на Монастирськiй вулицi не було), її розважало там Мерло — рiчка, що тече у славетне Ворскло, оспiване поетом Щоголевим. На Мерлi Варя гралася «у крем’яшки» з соболiвськими дiвчатами i на Мерлi ж вона пiзнавала життя та — головним чином — анатомiю вiд рiзних Петрикiв та Ванькiв, що дуже добре орiєнтувалися в цiй науцi i незгiрше за своїх батькiв загинали в «трьохетажних янголят».
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”