1. У логіці та математиці — символ або оператор, що вказує на кількість об’єктів, до яких застосовується певна умова; найпоширенішими є квантор загальності (∀ — “для всіх”) та квантор існування (∃ — “існує”).
2. У програмуванні та інформатиці — елемент регулярного виразу або шаблону пошуку, що визначає кількість повторень попереднього символу, групи чи класу символів (наприклад, символи *, +, ?, {n}).
3. У лінгвістиці — слово або словосполучення, що виражає кількісну характеристику предмета, ознаки або дії (наприклад, “багато”, “кілька”, “декілька”).